- Формуванню асоціації передували кілька років інтенсивних двосторонніх транскордонних зв''язків між сусідніми областями країн регіону Карпат і Тисянської долини,- згадує Михайло Михайлович.- Ці стосунки знайшли відбиток у згаданій Декларації з питань транскордонного співробітництва, яка зумовила ряд спільних заходів: міжнародний ярмарок у м.Ясло /Польща/, семінар на тему „Можливості співробітництва між прикордонними регіонами Польщі, Чехословаччини, Угорщини та України”. Семінар завершився підписанням декларації, яка започаткувала міжрегіональну раду з питань співробітництва в зоні Карпат.
Теоретична модель функціонування „Карпатського єврорегіону” була розроблена за сприяння експертів Інституту досліджень „Схід-Захід”, які усвідомили, що численні локальні ініціативи транскордонного співробітництва не знаходять підтримки і розуміння у центральних органах влади; недостатня увага приділялася цій проблематиці і структурами Європейського Союзу. Нависла загроза виникнення нової „залізної завіси” між країнами Центральної Європи і колишніми республіками Радянського Союзу. Тому у листопаді 1991 р. в м.Міхаловце /Словаччина/, на міжнародній конференції „Регіони в міжнародному співробітництві”, було вироблено концепцію та визначено пріоритети регіональної взаємодії прикордонних адміністративно-структурних одиниць Польщі, Словаччини, Угорщини та України.
Важливим організаціним етапом стала конференція у травні 1992 р. у м.Ніредьгаза /Угорщина/, на якій і було вирішено сформувати асоціацію „Карпатський єврорегіон”. На нараді представників зацікавленних регіонів, що відбулася у червні того ж року в Ужгороді, організували комітет, який підготував установчі документи об''єднання - угоду і статут.
14 лютого 1993 р. був здійснений перший політичний крок на шляху реалізації співробітництва у Карпатському регіоні. Міністри закордонних справ Угорщини, Польщі та України прийняли декларацію, у якій наголошувалося, що „створення „Карпатського єврорегіону” сприятиме значному зростанню дружби та процвітання країн даного регіону, а також гарантуватиме активне використання принципів Акта Конференції з питань безпеки та співробітництва в Європі /Гельсінкі, 1975 р./, Паризької хартії нової Європи та інших документів.
Створення „Карпатського єврорегіону” спрямує зусилля Ради Європи та Європейського Союзу на розвиток регіонального співробітництва. Україна, Польща та Угорщина виступили засновниками міжнародного об''єднання. З українського боку членами асоціації стали прикарпатські області - Буковина, Івано-Франківщина, Львівщина і Закарпаття.
Представники повітів Румунії у 1993 р. набули статусу спостерігачів. Однак у 1996 р. в цій країні ухвалили законодавство, яке заохочувало розвиток транскордонного співробітництва. Після цього керівні органи п''яти повітів влітку 1997-ого стали повноправними членами асоціації.
Керівним органом „Карпатського єврорегіону” є рада, до складу якої входять представники 19 адміністративних одиниць Карпатського регіону. Рада - специфічний форум представників місцевих і регіональних влад для обговорення спільних проблем та можливостей. До речі, „Карпатський єврорегіон” входить до складу Асоціації прикордонних регіонів Європи. Територія єврорегіону - 162 тис. кв.км, кількість населення - понад 16 млн. осіб. Основні напрями діяльності асоціації - сприяння активізації економічного співробітництва, культурних обмінів та співпраці в галузі туризму, технічної модернізації пунктів перетину державного кордону, організації міжнародних виставок і т.д.
Асоціації „Карпатський єврорегіон” вже 16 років, продовжує Михайло Кічковський. На її рахунку - чималі напрацювання на різних напрямах. Втім, за останні роки відбулися значні зміни, країни-сусіди стали членами Євросоюзу. Отож у прилеглих областях цих держав дещо охололи до функціонування „Карпатського єврорегіону”. Це відзначалося і на урочистому засіданні з нагоди 15-річчя створення асоціації, яке відбулося торік в угорському місті Ніредьгаза.
Підкресливши, що „Карпатський єврорегіон” гарантує регіональну безпеку і стабільність, формує атмосферу співробітництва, сприяє євроінтеграції, учасники засідання разом з тим відзначали низьку ефективність його роботи в окремих питаннях, відсутність дієвого механізму взаємодії з урахуванням інтересів і потреб усіх учасників „Карпатського єврорегіону”. Разом з тим висловлювалась готовність всіляко сприяти Україні в її євроінтеграційних змаганнях, реалізації проектів транскордонного співробітництва в рамках політики сусідства Євросоюзу. Отож ми вирішили відродити колишню активну роботу асоціації, в якій ось уже другий рік головує Україна.
У жовтні минулого року в нашій області відбулося засідання ради „Карпатського єврорегіону”, на якому домінували питання природоохоронного характеру. Аналізувалася екологічна ситуація в Карпатах, які по праву називають легенями Європи, соціальні наслідки і шляхи її поліпшення. Йшлося також про створення міжнародного туристичного маршруту „Карпатський єврорегіон”, організацію міжнародного фестивалю народної творчості представників національностей, які проживають на території єврорегіону. 2009-ий було оголошено Роком Карпат.
Як член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, я порушую екологічні проблеми Карпат і на засіданнях цієї інституції, розповідає Михайло Кічковський. Зокрема, у березні ц.р., на засіданні комітету з питань сталого розвитку Конгресу у французькому місті Страсбург я виступив зі звітом „Сталий розвиток гірських районів та досвід Карпатського регіону”. Серед інших проблем звернув увагу аудиторії на найактуальніше для наших горян питання - трудову зайнятість. В умовах світової кризи, підкреслив я, це питання переросло у серйозну проблему. Соціальне становище населення, ускладнене екологічними катастрофами /руйнівні процеси, паводки, хвороби лісу, ерозія грунтів, забруднення води, повітря/ створює досить сумну картину.
У підготовленому українською делегацією проекті Резолюції подано ряд пропозицій щодо вирішення проблем Карпат та інших гірських регіонів Європи. Під егідою Конгресу у вересні ц.р. в Ужгороді відбудеться міжнародна науково-практична конференція „Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи”. Бюро Конгресу вже включило її до своїх заходів на цей рік. Проведення конференції підтримує Президент України Віктор Ющенко, який вже дав відповідні доручення Кабінету Міністрів. Отримано згоду на участь у цьому форумі 50 вітчизняних і зарубіжних доповідачів. Упевнений, конференція стане поштовхом до прийняття Конгресом відповідної резолюції та відкриє нові перспективи для об''єднання зусиль європейської спільноти задля вирішення екологічних, економічних і соціальних проблем Карпатського регіону.
Але повернемося до „Карпатського єврорегіону”... Нещодавно в Івано-Франківську відбулося чергове засідання Української національної ради цієї асоціації, на якому обговорено питання дяльності української сторони у цьому міжрегіональному об''єднанні. Йшлося й про екологічні проблеми Карпатського регіону та про залучення міжнародної технічної допомоги для розвитку „Карпатського єврорегіону”, в т.ч. й у рамках європейського інструменту партнерства і добросусідства.
Переконаний, „Карпатський єврорегіон” житиме і далі, сказав на завершення Михайло Кічковський. За 16 років він пройшов відповідний гарт, випробування на міцність. Отож ні державні рубежі, ні ЄС не повинні стати на заваді нашому транскордонному співробітництву. Взаємовигідна співпраця альтернативи не має... Тепер національні строни готуються до чергового засідання ради „Карпатського єврорегіону”, яке намічено провести на початку липня ц.р. у м. Жешув /Підкарпатське воєводство Республіки Польща/. Українська сторона запропонувала розглянути на ньому низку питань транскордонного співробітництва, у т.ч. й про відкриття нових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.
